комерційний

-а, -е.

1) Стос. до комерції, пов'язаний з нею; торговельний. Комерційні операції. || Який займається комерцією.

2) заст. Стос. до вільної (без карточок) торгівлі за підвищеними цінами за карткової системи постачання. Комерційні ціни.

••

Комерці́йне пра́во — галузь правової науки і навчальна дисципліна, змістом яких є питання правового регулювання діяльності з просування товарів.

Комерці́йне учи́лище — у дореволюційній Росії – середній навчальний заклад, що мав торговельний ухил.

Комерці́йний банк — банк, що кредитує промислові й торговельні підприємства.

Комерці́йний ве́ксель — вексель, що його видає позичальник під заставу товарів.

Комерці́йний дире́ктор — заступник директора підприємства, що займається постачанням, збутом і т. ін.

Комерці́йний код — сукупність умовних позначень, які складаються з цифрових та буквених шифрів, що їх використовують при маркіровці товарів.

Комерці́йний розраху́нок — метод господарювання, заснований на порівнянні витрат і результатів господарської діяльності.

Комерці́йний тури́зм — систематичні поїздки (шоп-тури) з метою закупівлі дефіцитних товарів для продажу їх згодом з максимальним прибутком.

Комерці́йні папе́ри — зобов'язання компаній, не підкріплені спеціальним забезпеченням.